От уже 8 років підряд канадський хлопець Беррі Пеннер приїжджає у вінницьку глибинку — у містечко Муровані Курилівці до простої провінційної вчительки англійської мови Наталі Камінської та її чоловіка Василя Кадука. Колись ці люди допомогли Беррі знайти свої українські корені, врятували від смерті, захистили від шахраїв, стали йому другими батьками. Однак усе по порядку...

В 1960 році з Мурованокуриловецького району в Канаду як дисиденти виїхала родина Грохольських — чоловік, дружина й четверо дітей. Оселилися в місті Ванкувер, на самому заході Канади. А через три роки старша дочка Поліна народила сина. Батьком хлопчика був поляк Йозеф, однак від дитини він відмовився. І молода мама здала 4-місячного Беррі у дитячий притулок. Ні в неї, ні в її батьків не було можливості виховувати дитину.

Мій дід Олександр Гашлявий жив у селі Супівка нині Барського району Вінницької області. Він був дуже бідний, мав шестеро дітей (три сини і три дочки). Землі не було, а тому жили погано. Не вистачало їжі, одежини на дітей та на себе купити не мали за що.

На маленькому городі сіяли коноплі, добували прядиво, на верстаті робили полотно, з нього шили сорочки, штани.